Дивіться, яку любов дав нам Отець,
щоб нам називатися і бути дітьми Божими
(1 Ін. 3, 1)

Преосвященні архіпастирі, всечесні пресвітери й диякони,
боголюбні іноки та інокині, дорогі брати і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Від серця, сповненого світлої радості про Повсталого з Гробу Спасителя, всіх вас вітаю цими життєствердними словами і поздоровляю зі святом свят — Пасхою Господньою.

Нині ми покликані на великий празник віри, на велике торжество духу. Єдинородний Син Божий, Який прийшов у світ, зазнав страждання і смерть на хресті, велінням Небесного Отця переможно повстав із гробу! Іісус воскрес — і поглинута смерть перемогою (1 Кор. 15, 54)! Він воскрес — і радіє увесь Всесвіт! Господь зруйнував пекло і подолав владу диявола. І все це зробив Чоловіколюбивий Бог, щоб усиновити нас Собі через Іісуса Христа, в Котрому ми маємо викуплення Кров’ю Його і прощення гріхів (Єф. 1, 5, 7).

Перемога Христа над смертю — це не тільки духовна, а й фізична реальність. Господь Іісус дійсно воскрес тілом заради спасіння всіх людей. З Його воскресінням смерть втратила свій неминучий характер, і для тих, хто увірував у Христа, стала народженням у вічне життя, дверима, що відкривають шлях до неба, до Царства Божого.

Не випадково і мученики за Христа мужньо зустрічали будь-які страждання. І якщо раніше навіть великі праведники сумували за померлими, як за загиблими, то після воскресіння Господа Іісуса смерть більше не лякала їх. Як чудово пише святитель Афанасій Великий, відтепер усі віруючі у Христа зневажають її як ніщо, знаючи цілком добре, що, коли вони помирають, вони не гинуть, але живуть і стають нетлінними через воскресіння (Слово про втілення Бога Слова і про пришестя Його до нас у плоті). Яскравий приклад явили нам і новомученики Церкви Руської, які безстрашно прийняли сповідницькі вінці в роки гонінь на віру в XX столітті.

Сьогодні, коли світ щодалі більше уподібнюється до нерозумного багача з євангельської притчі (див.: Лк. 12, 16–21), коли комфорт, успішність і довге життя оголошуються мало не головними цінностями людського буття, ми, учні та послідовники Спасителя, слідом за апостолом Павлом сміливо свідчимо: для нас життя — Христос (Флп. 1, 21), а смерть — не кінець буття. Говоримо і віримо так, бо знаємо: Бог створив душу людини для вічності.

Як часто нам, зануреним у суєту і тривоги буденності, бракує духовної пильності, щоб розпізнати животворну силу Божественної присутності в нашому житті! Але великодній період — зовсім особливий час. У ці дні навіть саме повітря ніби пройняте ні з чим незрівнянною пасхальною радістю, а любов і милосердя Божі рясно виливаються на кожну людину.

Входячи в торжество цього чудового і світосяйного свята, ми покликані не тільки словом, а й ділом переконливо свідчити про той великий дар, який отримали люди через Воскреслого Господа Іісуса. Поділімося ж із тими, хто оточує нас, радісною Євангельською звісткою, подаруймо нашу любов, турботу й увагу близьким, зробимо добро тим, хто потребує нашої допомоги й утіхи. Тільки так, вдячними устами і вдячним серцем прославляючи повсталого з гробу Спасителя, ми стаємо спадкоємцями звершеного пасхального дива і з відвагою іменуємось синами й дочками Бога Всевишнього, Який явив безмірну любов до всіх нас.

Сердечно вітаючи вас зі світлим празником Святої Пасхи, знову й знову звертаю до вас радісне вітання: ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Радуйтесь, дорогі мої, бо
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС БОГ!

ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Пасха Христова, 2018 рік