Після смерті першого християнського, благовірного і благочестивого царя Костантина Великого царський престол посів син його Констанцій, котрий ухилився в злочестиву єресь Арія, який хулив Сина Божого. Тоді, на ганьбу злочестивих єретиків, для переконання невірних і утвердження православних, у святому граді Єрусалимі явилося чудесне знамення: в дні святої Пʼятидесятниці, 7 травня, о третій годині на небі зʼявилося зображення чесного Хреста Господнього, яке сяяло невимовним світлом, сильнішим за сонячне проміння, що бачив весь народ, вражений великим жахом і здивуванням. Це знамення Хреста, починаючись над святою горою Голгофською, на якій було розіп’ято Господа нашого, сягало аж до самої гори Єлеонської, котра була на відстані п’ятнадцяти стадій від Голгофи; ширина хресного знамення відповідала його довжині; краса ж його, яка нагадувала подобу різнокольорової веселки, була такою великою, що привертала до себе погляди всіх. І всі, як ті, хто був зайнятий якоюсь справою, так і ті, хто перебував у помешканнях, полишили всі свої діла й вийшли із домівок відповідно і з увагою та страхом споглядали пречудне знамення.
Потім усі численні натовпи єрусалимлян, сповнившись від цього Божественного видіння страху й радості, поспішили з глибоким розчуленням і сердечною теплотою до святої церкви: усі старці і юнаки, чоловіки і жінки, до того ж і з грудними немовлятами, також і безшлюбні дівиці, котрі перебували в мовчанні, — і ті, вийшовши зі своїх осель, кинулися туди ж, і взагалі різного віку та стану жителі Єрусалима, мандрівники й чужинці, православні християни та іновірні. І всі вони однодушно голосно прославляли Іісуса Христа, Господа нашого, Сина Божого Єдинородного, Бога істинного від Бога істинного, Промислителя великих чудес.
Тоді невіруючі єретики, вороги і хулителі Божества Христового, сповнилися сорому, бачачи в явленні Хреста таку велику, Божественну славу і силу Христа Господа, самою дійсністю упевнившись в той час в тому, що християнська віра є права, правдива й благочестива, і утверджується не на словах зовнішньої людської мудрості, а на одкровенні Духа Святого і благодаті й засвідчена небесними знаменнями та чудесами.
Про це чудесне явлення знамення Хреста святіший патріарх Єрусалимський Кирил сповістив посланням царя Констанція, умовляючи його навернутися до православного вчення. Єрмій же Созомен свідчить, що через це явлення на небі святого Хреста вельми багато хто із іудеїв і еллінів прийшов до істинної віри та, приступивши з покаянням до Христа Бога нашого, прийняв Святе Хрещення. І всі благочестиво прославляли Христа, Бога нашого, Єдиносущного і Співприсносущного Отцю і Святому Духу. Ми ж, сповідуючи несповідиму Його силу, явлену Хрестом, звеличуємо нашими вдячними хвалами Господа Бога нашого і вклоняємося підніжжю ніг Його, святому Хресту, благаючи милосердя Господнє, щоб у Друге Страшне Своє Пришестя Христос сподобив нас побачити, як має тоді явитися «Знамення Сина Людського» (Мф. 24:30), Хрест святий, у радості й надії спасіння і ним, ніби ключем, відчинив нам двері царства небесного, як колись розсудливому розбійникові рай (Лк. 23:40-43). Амінь.