СЕНС
Петрів піст спонукає нас до самовдосконалення, до перемоги над гріхами і пристрастями. Ми намагаємося відчути правильну внутрішню ієрархію свого життя: вирішуємо для себе, що тіло повинно прагнути до душі, душа — до духу. І вся людина повинна бути направлена до Бога.
Крім того, піст об’єднує людей, віруючих у Христа. Через спільне говіння ми відчуваємо себе членами єдиної Церкви, єдиної спільноти вірних Спасителю і Його заповідям. Тим самим ми визнаємо, що все, що проповідував Христос, — істинно. Тобто піст — це не тільки самовдосконалення, а й наше свідчення всьому світу про те, що ми християни.
Не кожен з нас може постити так строго, як це пропонує Церква, але кожен з нас може засвідчити те, що він частина Церкви, — дотримуючись посту в міру своїх сил і з усією щирістю. Міру посту найкраще узгодити з духівником.