Преподобні Юлій пресвітер і Юліан диякон, рідні брати, були уродженцями Мирмидонії. За доброчесне життя святий Юлій був висвячений на священника, а його брат був зведений у сан диякона. Спонукувані ревністю до поширення християнської віри, святі брати отримали дозвіл на будівництво церков та вирушили на проповідь у глухі місця сходу і заходу Римської імперії, де ще існували ідольські капища і звершувалися жертвоприношення кумирам.
Пройшовши кілька країн, вони навернули до християнства багатьох язичників, переконуючи їх не лише словом, а й численними чудесами. У Константинополі вони звернулися до благочестивого імператора Феодосія Молодшого (408–450) з проханням споруджувати храми на місці язичницьких капищ.
Отримавши благословення патріарха й дозвіл імператора, святі брати побудували багато храмів. Населення вважало своїм обов’язком допомагати їм у цій святій справі. Одного разу якісь люди проїжджали повз споруджувану церкву. Побоюючись, що їх почнуть умовляти взяти участь у роботі, вони пішли на обман, щоб швидше минути це місце. Один із них прикинувся мертвим, і, коли святий Юлій запросив їх узяти участь у праці, вони відговорилися тим, що везуть ховати мерця. Святий запитав: «Чи не брешете ви, чада?» Проїжджі стояли на своєму. Тоді преподобний Юліан сказав їм: «Так хай же буде вам за словом вашим». Від’їхавши на деяку відстань, вони побачили, що уявний мрець дійсно помер. Ніхто більше не смів обманювати святих братів.
Передбачаючи скору кончину, святий Юлій вирушив на пошуки місця для побудови сотої церкви, яку він вважав останньою. Дійшовши до озера Мукорос, він побачив на середині його красивий острів. Через величезну кількість змій, які плодилися на ньому, ніхто не міг там оселитися. Преподобний Юлій вирішив побудувати на цьому острові церкву. Помолившись, він, наче на човні, приплив до острова на своїй мантії і поставив на ньому хрест. Ім’ям Божим святий подвижник наказав усім зміям зібратися до нього і повелів піти з острова, залишивши його для дому Божого і рабів Христових. Усі отруйні гади поповзли в озеро і, перепливши його, влаштувалися на горі Камункін.
Святий Юлій заклав на острові церкву на честь святих дванадцяти апостолів. У цей час його брат, святий Юліан, закінчив будівництво церкви біля міста Гавдіана і вирішив влаштувати біля церкви гробницю для свого брата Юлія. Преподобний Юлій відвідав свого брата і під час зустрічі радив йому поспішати з будівництвом гробниці, пророкуючи, що йому ж належить лежати в ній.
Справді, святий Юліан диякон невдовзі помер і був похований у побудованій ним гробниці. Преподобний Юлій пресвітер з честю звершив поховання брата і повернувся на острів, де незабаром преставився і був похований у створеній ним церкві дванадцяти апостолів. Від його гробу багато хворих отримували зцілення.
Блаженна кончина святих братів настала в першій половині V століття.