Головна Душеспасительні читання 9 червня — Преподобний Нил Столобенський

9 червня — Преподобний Нил Столобенський

написано Andrey
75 переглядів

Преподобний Нил Столобенський народився в другій половині XV століття в одному із селищ Деревської П’ятини Жабенського погосту на Новгородській землі (у деяких текстах житія преподобного його батьківщиною називається саме селище Жабна — центр погосту або волості). Благочестиві батьки виховали його в страху Божому, в любові до молитви і читання корисних для душі книг. Після їхньої смерті близько 1505 року преподобний прийняв чернечий постриг з ім’ям на честь преподобного Нила Синайського (V; пам’ять 12 листопада) в обителі преподобного Савви Крипецького († 1495; пам’ять 28 серпня).

Після прийняття чернецтва святий Нил мужньо озброївся проти внутрішніх пристрастей диявола. Старанно виконуючи всі покладені на нього послухи, він беззаперечно корився ігуменові. У всіх вчинках преподобний Ніл виявляв смиренність, лагідність і незлобивість. Приборкавши пристрасті, упокоривши плоть постом і чуванням та омивши душу сльозами, він став вибраним сосудом Святого Духа.

Щоб уникнути мирської слави, преподобний Нил у 1515 році попросив благословення настоятеля і залишив Крипецький монастир для пустинножительства. Покладаючись на указання Боже, преподобний пройшов багато безлюдних місць і кінець кінцем, прийшовши до Ржевської землі, обрав безлюдне лісисте місце поблизу річки Серемхи (або Черемхи). Поставивши невелику келію, святий розпочав подвиги безперервної молитви й утримання. Їжею йому слугували жолуді та інші плоди лісу.

Біси, щоб налякати святого і прогнати його із пустині, являлися йому у вигляді лютих звірів і гадів. Вони з пронизливим свистом і шипінням прямували на нього, але святий подвижник відганяв їх молитвою і хресним знаменням. Не маючи можливості вигнати преподобного із пустині, біси навчали злих людей завдавати йому шкоди. Одного разу до святого пустельника прийшли розбійники, думаючи знайти у нього якісь скарби. Дізнавшись про їхній прихід, преподобний Ніл звершив молитву і вийшов їм назустріч з іконою Божої Матері в руках. Розбійникам здалося, що з преподобним іде безліч озброєних людей. Вони злякалися і стали просити у святого прощення. Святий Нил з любов’ю прийняв їхнє покаяння і відпустив із миром.

Через тринадцять років, Промислом Божим, ім’я преподобного Нила стало відоме в багатьох навколишніх селищах. Багато хто став приходити до нього за благословенням, настановами і порадами. Подвижницьке життя святого пустельника викликало мирську хвалу, і це вкрай засмучувало смиренного ченця. У нічних молитвах він зі сльозами просив Пресвяту Богородицю наставити його на шлях усамітнених подвигів.

Одного разу в тонкому сні преподобний почув веління йти на острів Столобний, розташований на озері Селігер. Переселення преподобного Нила на цей безлюдний острів відбулося 1528 року. Першу зиму святий прожив у викопаній ним у горі печері, а потім побудував невелику дерев’яну келію і каплицю. Ворог роду людського спробував вигнати святого і з цього місця, являючись йому і погрожуючи бідами. Він навчив і навколишніх поселян шкодити подвижнику. Нікому раніше не потрібний острів раптом став необхідний жителям сусідніх із ним селищ, і вони вирішили вирубати на ньому ліс і розорати ріллю. Зрубаний же ліс підпалили, сподіваючись, що разом із ним згорить і келія святого. Але коли вогонь вирував островом і наблизився до житла преподобного Нила, по молитві святого полум’я згасло. Як і в Серемській пустині, на преподобного Нила напали розбійники, вимагаючи скарбів. Святий сказав їм, що його скарб знаходиться в кутку келії – там стояла ікона Божої Матері. Кинувшись туди, розбійники осліпли. Покаявшись в злих задумах, вони по молитві святого прозріли.

Після тривалої і посиленої боротьби з пристрастями і дияволом преподобний Нил удостоївся від Господа дару духовного прозріння і міркування. Завдяки настановам преподобного багато людей виправляли своє життя, завдяки його молитвам вони отримували допомогу від Бога і розраду. По молитвам святого втихали хвилі на Селігері, і захоплені бурею рибалки рятувалися від смерті.

Двадцять сім років прожив преподобний Ніл на Столобному, з великим терпінням переносячи всілякі напасті, скорботи і поневіряння. Особливим подвигом святого Нила було те, що він не лягав для сну, а спав сидячи, спершись на два великих дерев’яних гаки, вбитих у стіну келії. За кілька років до смерті преподобний Нил викопав у каплиці могилу і поставив у ній гріб, до якого приходив щодня і оплакував свої гріхи.

Преподобному Нилу було відкрито час його кончини — 7 грудня 1554 року. Незадовго перед тим святого відвідав його духівник — ігумен Рожковського Миколаївського монастиря Сергій і причастив преподобного Нила Святих Христових Тайн. Преподобний передбачив виникнення чернечої обителі на місці своїх подвигів. Перед блаженною кончиною він обробив келію, а потім мирно спочив сидячи, спершись на дерев’яні гаки. Коли прийшли братія Рожковської обителі, то в келії святого відчули пахощі, а лик покійного сяяв незвичайним світлом. Його поховали в приготованому ним гробі.

Після смерті преподобного Нила на острів Столобний приходили ченці із різних монастирів, які мандрували святими місцями, і жили в його келії деякий час. Ігуменом Антонієм і ченцем Германом над могилою преподобного було влаштовано гробницю, біля якої ще до заснування обителі відбувалися зцілення хворих. Близько 1590 року чернець Герман оселився на острові, де в той час жив мандрівник Борис Холмогорець. З благословення митрополита Новгородського Олександра (1576–1591) вони побудували дерев’яний храм на честь Богоявлення з боковим вівтарем в ім’я блаженного Василія, Христа заради юродивого, Московського чудотворця († 1557; пам’ять 2 серпня).

Незабаром виникла обитель зі спільножительним уставом, яка отримала назву Нилова пустинь. Першим настоятелем її був ієромонах Герман.

1595 року ченці-іконописці Тверського Оршинського Вознесенського монастиря Іов і Нифонт написали образ преподобного Нила, який було покладено на гробницю преподобного. У 1598–1600 роках Філофей Пирогов, чернець Гефсиманського скиту Троїце-Сергіївського монастиря, склав стихири і канон святому та написав його житіє.

1665 року в монастирі сталася пожежа, згоріли всі дерев’яні будівлі, зокрема й храм. Для звершення богослужінь було побудовано тимчасову дерев’яну церкву, а 27 травня 1667 року над гробницею преподобного Нила було закладено новий кам’яний храм. Під час копання ровів для храму земля обсипалася, оголивши гріб; таким чином були знайдені нетлінні мощі преподобного Нила, які видавали пахощі. З благословення митрополита Новгородського Питирима († 1673) цього дня було встановлено щорічне святкування знайдення святих мощей преподобного Нила. Чудотворні мощі його були перекладені до нової гробниці і поставлені в дерев’яному Покровському храмі. 30 жовтня 1669 року в новому кам’яному храмі було освячено бокові вівтарі в ім’я святого апостола Іоанна Богослова і блаженного Василія, Христа заради юродивого. Святі мощі преподобного Нила поставили в першому приділі, а 9 квітня 1671 року перенесли їх до головного Богоявленського храму (після його освячення).

З 17 травня 1756 року щорічно стало відбуватися урочисте обнесення святих мощей навколо монастиря, а пізніше став відбуватися хресний хід із міста Осташкова. Зберігся опис численних зцілень, що відбулися біля гробниці преподобного Нила по його святим молитвам. Нині святі мощі преподобного Нила спочивають у Богоявленському соборі Нило-Столобенської пустині.

0 коментарів
0

You may also like