Пророк Самуїл був п’ятнадцятим і останнім суддею Ізраїльським, який жив за 1146 років до Різдва Христового. Він походив від коліна Левіїна, був сином Елкани з Рамафаїм-Цофіма, з гори Єфремової. Народився, випрошений у Господа молитвами своєї матері Анни (чому й отримав ім’я Самуїл, що означає “випрошений”), і ще до народження був присвячений Богові. Коли хлопчикові виповнилося 3 роки, мати пішла з ним до Силома і за обітницею віддала його до скинії під опіку первосвященика Ілія, який водночас був і суддею над народом Ізраїльським. Пророк зростав у страху Божому, і вже в 12 років йому було одкровення про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілія за те, що він не приборкує своїх нечестивих синів.
Пророцтво збулося, коли філістимляни, убивши 30000 ізраїльтян (серед них були і сини первосвященика Офні та Фінеєс), здобули перемогу і взяли Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященик Ілій упав із сідла навзнак біля воріт і, зламавши хребет, помер. Дружина Фінеєса, до якої чутка про те, що сталося, дійшла в той час, коли народжувалося немовля, померла зі словами: “Відійшла слава від Ізраїлю, бо взято Ковчег Божий” (1Сам. 4:22).
Після смерті Ілія Самуїл став суддею народу Ізраїльського. За його правління Ковчег Божий був повернутий з полону самими филистимлянами, а після навернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі і всі міста, які взяли филистимляни. Постарівши, пророк Самуїл поставив своїх синів Іоіла та Авію суддями над Ізраїлем, але вони не успадкували чесності та правосуддя батька, бо були корисливі. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був “як інші народи” (1Сам. 8:20), зажадали у пророка Самуїла поставити їм царя. Пророк Самуїл побачив у цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, сповіщаючи волю через святих обранців. Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив він когось під час свого правління, але ніхто не знайшов за ним нічого. Після викриття першого царя Саула в непослуху Богові пророк Самуїл помазав на царство святого Давида, який знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань царя Саула. Пророк Самуїл помер, досягнувши глибокої старості. Життя його описано в Біблії (1Цар.; Сир. 46:16-23). У 406 році мощі пророка Самуїла було перенесено з Іудеї до Константинополя.