Наступного дня після свята Різдва Пресвятої Богородиці Православна Церква вшановує пам’ять батьків Діви Марії, святих Богоотців Іоакима і Анни. Іменування «Богоотці» вони отримали, тому що є прямими пращурами Господа Іісуса Христа.
Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою донькою священника Матфана із Віфлеєма, який походив із коліна Левіїного, роду Ааронового. Вона вийшла заміж за святого Іоакима, який був родом із Галілеї. Іоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв, що від сімені його нащадків народиться Месія, Спаситель світу.
Подружжя жило в Назареті Гагілейському, що в північній частині Палестини. За іншими відомостями, вони жили в Єрусалимі. Іоаким і Анна вели праведне життя й щороку віддавали дві третини своїх доходів до Єрусалимського храму та бідним.
Праведні Іоаким і Анна не мали дітей до глибокої старості й все життя сумували та плакали через це. Їм доводилося переносити зневагу і глузування, бо тоді бездітність вважали ганьбою. Протягом п’ятдесяти років шлюбу подружжя тільки палко молилося Богові, уповаючи на Його волю.
Одного разу під час великого свята дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалима для принесення Богу, не були прийняті священником Рувимом. Він вирішив, що бездітний чоловік негідний приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старця Іоакима, і він, вважаючи себе найгрішнішим із людей, не повернувся додому, а оселився на самоті в пустельному місці. Праведний Іоаким вирішив провести в пості й молитві сорок днів і ночей, молячи Господа про милість.
Його праведна дружина Анна думала, що вона є головною винуватицею горя, яке їх спіткало. Дізнавшись про вчинок свого чоловіка, Анна також стала в пості і молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини, обіцяючи принести в дар Богу народжене чадо.
Молитва святого подружжя була почута: їм обом з’явився ангел і сповістив, що у них народиться Донька, Яку благословить весь рід людський.
Коли настав час, у Анни народилася Донька Марія. У віці трьох років Вона була приведена до храму, де виховувалася до дванадцяти років.
Через декілька років після цього праведний Іоаким преставився у віці вісімдесяти років. Овдовівши, свята Анна оселилася при Єрусалимському храмі, поблизу своєї Дочки. Вона прожила при храмі два роки і померла у віці сімдесяти років.
Найчастіше до цих святих звертаються з проханнями пов’язаними зі шлюбом та сімейними стосунками, просять про те, щоб Господь допоміг дарувати дитину або налагодився сімейний уклад.
Ікона праведної Анни матері Пресвятої Богородиці є символом жіночого смирення та витримки. Адже Анні довелося чимало витримати у ті далекі часи, коли жінка цінувалася здебільшого за наявністю дітей.