У ІІІ столітті за царювання римського імператора Декія жив в Антіохії язичницький мудрець, знаменитий волхв Кіпріан. Він умилостивив жертвами самого князя темряви і віддав йому у владу всього себе. Той дав йому на служіння полк бісів і обіцяв поставити князем після виходу із тіла. Багато хто звертався до нього у своїх потребах, і він допомагав їм бісівською силою.
Звернувся до нього одного разу юнак на ім’я Аглаїд, син багатих і знатних батьків. Одного разу побачив він дівчину Іустину і був вражений її красою. Він став відтоді шукати її прихильності й любові. Вона ж відповідала йому відмовою: “Наречений мій — Христос; Йому я служу і заради Нього зберігаю мою чистоту”.
Озброївшись таємними знаннями і прикликавши на допомогу нечистих духів, Кіпріан тричі посилав їх спокусити Іустину. Вони навіювали їй погані думки, розпалювали в ній тілесну пристрасть, спокушали улесливими й лукавими промовами, але Іустина перемагала їх постом, молитвою і хресним знаменням. Осоромлені й налякані хрестом Господнім, вони втекли з ганьбою.
Розлютився тоді Кіпріан і став мстити Іустині за свою ганьбу. Він наслав мор і виразки на дім Іустини й на все місто, як колись диявол на праведного Іова. Вона ж старанно молилася, і бісівська мана припинилася. Після такої зміни люди стали прославляти Христа. А Кіпріан, прозрівши, зрікся справ диявола, висповідав усе місцевому єпископу Анфиму, віддав йому на спалення всі свої книги і благав звершити над ним Святе Хрещення.
Кіпріан цілком змінив своє життя. Через сім днів після Хрещення він був поставлений на читця, через двадцять днів був поставлений на іподиякона, через тридцять був висвячений на диякона, а через рік був рукопокаледний на ієрея. Невдовзі він був поставлений єпископом і в цьому сані проводив таке святе життя, що зрівнявся з багатьма великими святими.
Під час гонінь на християн за часів імператора Діоклетіана на Кіпріана та Іустину звели наклеп і посадили їх до в’язниці. Потім веліли повісити святого і стругати йому тіло, а Іустину бити по вустах і очах. Після цього їх кинули в казан, але киплячий казан не заподіяв їм жодної шкоди. Зрештою їх засудили на усічення мечем.
Бачачи невинну смерть мучеників, воїн Феоктист оголосив себе християнином і був страчений разом з ними.
Священномученик Кіпріан, свята мучениця Іустина і святий мученик Феоктист були вбиті в Нікомідії в 304 році.
Мощі святих перебувають на Кіпрі, в селі Меніко, що за двадцять кілометрів від Нікосії. Вони знаходяться у храмі, присвяченому святим. З ХІІІ століття, а саме з 1268 року, після падіння Антіохії, мощі були переправлені на Кіпр і сховані в маленькій каплиці.