Свята Анастасія Римляниня осиротіла у віці трьох років. Виховувалася вона в монастирі поблизу Рима і в ньому прийняла іноцтво. У часи правління імператора Декія (249–251 рр.) Анастасії виповнився двадцять один рік. Вона була дуже красивою, і багато знатних римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишатися нареченою Христовою.
У той час імператор розпочав жорстоке гоніння проти християн. Язичники витягнули святу Анастасію із монастиря та привели до правителя міста. Вони звинувачували її в тому, що вона не лише зневажає знатних і багатих наречених, а й шанує як Бога розіп’ятого Христа.
Воєначальник Пров звелів їй принести жертву ідолам, проте Анастасія відмовилася зректися Христа. Тоді її піддали лютим тортурам: у неї вирвали із пальців нігті, потім відсікли руки і ноги, після цього вирвали всі зуби. Свята, стікаючи кров’ю, стала занемагати і попросила води. Дехто на ім’я Кирил, присутній під час її катування, напоїв її водою.
Тортури продовжилися, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона безперестанно славила Бога. Втомлені палачі, зрештою, обезголовили її.
Вирішивши, що Кирил, котрий напоїв мученицю водою, є таємним християнином, мучителі схопили його і також стратили.