Святий апостол Матфей був апостолом із дванадцяти, був братом апостола Якова Алфєєва. До навернення до Христа він служив митарем, збирачем податей для Риму. Почувши голос Іісуса Христа: «іди за Мною»(
Від Матфея святе благовіствування
9:9 Проходячи звідти, Іісус побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ім’я Матфей, і каже йому: іди за Мною. І він встав і пішов за Ним.
Мф. 9:9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем.
Прийнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед відходом на проповідь до далеких країн він написав Євангеліє на прохання іудеїв, які залишалися в Єрусалимі. Євангеліє від Матфея стоїть першим у переліку книг Святого Письма Нового Завіту.
Написане воно єврейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до трьох сторін служіння Христа: як Пророка і Законодавця, як Царя над світом невидимим і видимим, а також як Первосвященника, Котрий приносить Жертву за гріхи всіх людей.
Святий апостол Матфей обійшов з благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів з грубими звичаями і віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву, побудував храм у місті Мірмени та поставив єпископом свого супутника на ім’я Платон.
Коли апостол старанно молив Бога про навернення ефіопів, під час молитви йому з’явився Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що із цього жезла виросте дерево і приноситиме плоди, а від кореня його витікатиме джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свій дикий норов, стануть добрими і лагідними.
Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів дорогою дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол іменем Іісуса Христа зцілив їх. Це чудо навернуло до Господа ще безліч язичників.
Однак володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і припинили поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві й наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям донизу, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і по молитві апостола полум’я вщухло. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа. Це сталося в 60 році.
Правитель Фулвіан гірко розкаявся у скоєному, але сумнівів своїх не залишив. Він велів покласти тіло святого Матфея до залізного гробу і кинути в море. Водночас Фулвіан сказав, що коли Бог Матфеїв збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу.
Тієї ж ночі єпископу Платону в сонному видінні з’явився апостол Матфей і повелів іти з кліром на берег моря й знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою. Винесений хвилею гроб було з честю перенесено до храму, побудованого апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прощення, після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матфей, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.