Святитель Прокл, архієпископ Константинопольський, з юних років увесь свій час віддавав молитві та вивченню Святого Письма. Господь удостоїв його великого щастя бути учнем святителя Іоанна Златоуста († 407, пам’ять 13 листопада), який висвятив його спочатку в сан диякона, а потім у сан пресвітера. Святий Прокл був свідком явлення апостола Павла святителю Іоанну Златоусту. Від свого вчителя святий Прокл отримав глибокі знання Святого Письма, навчився в досконалій формі викладати думки.
Після вигнання і смерті святителя Іоанна Златоуста святого Прокла висвятили святим патріархом Константинопольським Сисинієм (426-427) на єпископа міста Кизика, але під впливом єретиків-несторіан паства вигнала свого святителя. Тоді святий Прокл повернувся до столиці і проповідував Слово Боже в храмах Константинополя, зміцнюючи слухачів у православній вірі, викриваючи злочестивих єретиків. Після смерті святителя патріарха Сисинія святитель Прокл був зведений на архієпископа. Ставши патріархом Константинопольським, керував Церквою протягом дванадцяти років (434-447). Стараннями святителя Прокла за святого царя Феодосія II (408-450) з Коман до Константинополя було перенесено мощі святителя Іоанна Златоуста.
Під час патріаршества Прокла імперію спіткав руйнівний землетрус, що тривав кілька місяців. У Віфінії, Геллеспонті, Фригії руйнувалися міста, зникали з лиця землі річки, у безводних колись місцях виникали згубні повені. Константинопольці на чолі з патріархом і імператором виходили з міста і здійснювали молебні про припинення небаченого за силою лиха. Під час одного молебню з натовпу був невидимою силою піднятий у повітря хлопчик і віднесений на таку висоту, де людський погляд уже не міг його бачити. Потім цілим і неушкодженим отрока опустили на землю і він розповів, що там, у височині, він чув і бачив, як Ангели, славлячи Бога, співають: “Святий Боже, Святий Міцний, Святий Безсмертний”. Весь народ заспівав Трисвяту молитву, приєднавши до неї: “помилуй нас” – і землетрус припинився. Цю молитву Православна Церква співає за богослужінням і до цього дня.
Константинопольська паства любила свого патріарха за його подвижницьке життя, за його турботу про знедолених і за його проповіді. До наших днів дійшло багато творінь святителя. Найбільшу популярність здобули спрямовані проти несторіан два Слова святителя на похвалу Божій Матері і чотири Слова на Різдво Христове, що викладають православне вчення про Втілення Сина Божого. Загальну повагу здобула діяльність святого патріарха щодо влаштування благочиння у всіх церковних справах. Оточений любов’ю і пошаною, Прокл відійшов до Господа в похилому віці († 446-447).