Святий мученик Феодор Тирон народився в Євхаїтах (нині село Бейузю, Туреччина), був воїном мармаритського полку в місті Амасії Понтійської області (північно-східна область Малої Азії, що тягнулася вздовж берегу Понта Евксинського, тобто Чорного моря). Прізвисько його Тирон походить від латинського “tiro”, що означає “новобранець”, “рекрут”.
Під час проведеної за вказівкою імператора Галерія кампанії з примусу християн до принесення жертв язичницьким богам Феодора разом з іншими вірянами примушували зректися Христа і принести жертву ідолам, але воїн твердо привселюдно визнав свою віру в Христа Спасителя. Воєначальник Феодора Врінк дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий посилено молився.
Після цього Феодора звинуватили в підпалі язичницького храму Кібели і привели на суд до градоначальника Публія. Феодор знову сповідував себе християнином, після чого його помістили у в’язницю і прирекли на голодну смерть. Там йому явився Іісус Христос, Господь втішав і підкріплював його.
Виявивши через деякий час Феодора живим, градоначальник знову запропонував йому здійснити жертвоприношення. Після відмови Феодора піддали тортурам – його тіло стругали залізними зубцями, але святий продовжував сповідувати Христа, за що його засудили на спалення. Мученик Феодор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою та славослов’ям віддав свою святу душу Богу. Сталося це в 305 або 306 році.
Останки Феодора, за переказами не пошкоджені вогнем, попросила християнка Євсевія і поховала у своєму домі в місті Євхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі було перенесено до Константинополя, до храму, освяченого в ім’я його. Голова ж його перебуває в Італії, в місті Гаеті.
Священне Передання пов’язує з Феодором Тироном таке чудо. Через 50 років після мученицької кончини святого, імператор Юліан Відступник (361–363), бажаючи образити вірян (згідно з Діян. 15:29, християни повинні “утримуватися від ідоложертовного і крові”), наказав єпархові (градоначальнику) Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всі їстівні припаси на ринках ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Константинопольському Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб вони в ці дні не купували осквернені продукти і вживали в їжу коливо (кутю, сочиво), тобто варену пшеницю з медом.
На згадку про цю подію Православна Церква щорічно звершує святкування святому великомученику Феодору Тирону в суботу першого тижня Великого посту. У навечір’я суботи, у п’ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається Канон молебний святому великомученику Феодору, складений преподобним Іоанном Дамаскіним, а на утрені — канон, написаний святителем Іоанном Євхаїтським. Після цього коливо благословляється і роздається вірянам.