Мученик Севастіан Римський († бл. 66) був градоначальником Атталії. Під час зустрічі зі святим Віктором, сином мучениці Фотинії Самарянині, сказав йому: “Я знаю достовірно, що ти, твоя мати і твій брат – послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі – підкорись волі імператора, за це будеш отримувати майно християн, яких ти доставиш нам. Твоїй же матері і братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру”.
Святий Віктор відповів: “Я сам хочу бути проповідником християнства, як моя мати і мій брат”.
На це Севастіан відповів: “О Вікторе, всі ми добре знаємо, які лиха чекають за це на тебе, матір і брата твого”.
Після цих слів Севастіан раптом відчув гострий біль в очах, змінився в обличчі й онімів. Три дні пролежав він сліпий, не вимовляючи ні слова. На четвертий день несподівано він голосно вимовив: “Тільки віра християн істинна, немає іншої істинної віри!”. Святому Віктору, який перебував поруч, Севастіан сказав: “Мене прикликає Христос”.
Невдовзі він охрестився і одразу ж прозрів. Слуги святого Севастіана, свідки дива, хрестилися за прикладом свого пана. Чутки про те, що сталося, дійшли до Нерона, і він наказав привести християн до нього на суд у Рим. Тоді Сам Господь з’явився сповідникам і сказав: “Я буду з вами, і Нерон буде переможений, і всі, хто служить йому”. Святого Севастіана Господь підбадьорив: “Блаженний, хто звершить свій подвиг до кінця”.
У Римі святий Севастіан разом з іншими мучениками зазнав чимало мук. Нічого не добившись, імператор наказав обезголовити мучеників.