Святі апостоли Аристарх, Пуд і Трофим були серед тих семидесяти учнів Христових, котрих Він послав перед Собою благовістити Євангеліє (Лк. 10:1-24).
Згодом апостол Аристарх був співпрацівником апостола Павла, а пізніше став єпископом сирійського міста Апамеї. Про нього неодноразово згадано у книзі Діянь святих апостолів (Діян. 19:29,20:4,27:2), а також у Посланнях святого апостола Павла до Колосян і до Филипійців (Кол. 4:10, Флп. 1:24).
Апостол від семидесяти Пуд згаданий у Другому посланні апостола Павла до Тимофія (2Тим. 4:21). Він мав високе становище в суспільстві, будучи членом римського Сенату, і приймав у своєму домі первоверховних апостолів Петра і Павла та вірян. У його домі було влаштовано церкву, яка отримала назву “Пастирська”, і, за переданням, там священнодіяв сам апостол Петро.
Святий апостол Трофим же походив із міста Едесса, був учнем і супутником святого апостола Павла та розділяв з ним скорботи й гоніння. Про нього згадано в книзі Діянь святих апостолів (Діян. 20:4) і в Другому посланні апостола Павла до Тимофія (2Тим. 4:20).
Апостоли від семидесяти Аристарх, Пуд і Трофим прийняли мученицьку кончину в Римі одночасно зі святим апостолом Павлом, близько 67 року, в часи правління імператора Нерона.