Святий Ювеналій був другом і співрозмовником преподобного Євфимія Великого. Під час перебування Ювеналія на патріаршому престолі Східну Церкву збурювали небезпечні лжевчення, яким він протидіяв з пастирською ревністю, зберігаючи Христове стадо.
4З1 року в місті Ефесі було скликано III Вселенський Собор, який засудив єресь Несторія, котрий повстав проти православного сповідання Божественної природи Іісуса Христа. На Соборі головував святитель Кирил, патріарх Александрійський († 444; пам’ять 22 червня), і серед його однодумців був святий патріарх Ювеналій.
Двадцять років потому в місті Халкідоні зібрався IV Вселенський Собор для викриття нової єресі — євтихіанської (монофізитської), відповідно до якої людська природа у Христі була повністю поглинена Божественною. Святі отці, серед яких був святитель Ювеналій, засудивши єресь Євтихія, затвердили православне сповідання про з’єднання в Господі Іісусі Христі обох єств — Божого й людського — нероздільно й незлитно.
Однак єретики продовжували бентежити уми християн. На чолі лжевчителів стояв Феодосій. Схиливши на свій бік вдову імператора Феодосія Молодшого († 450) Євдокію, котра жила в Єрусалимі, він вимагав, щоб патріарх Ювеналій висловив осуд постанові Халкідонського Собору, тобто відмовився від православного догмату про два єства у Христі. Святіший Ювеналій не погодився на зраду Істини, а мужньо сповідав Халкідонський догмат перед єретиками.
Феодосій і його прихильники скинули святого Ювеналія з патріаршого престолу. Святитель пішов у Константинополь, до святого патріарха Анатолія (449–458; пам’ять 16 липня) та імператора Маркіана. Єретик Феодосій за підтримки імператриці Євдокії зайняв патріарший престол у Палестині, але лише на двадцять місяців. Імператор Маркіан же, який поважав святого Ювеналія, домігся відновлення його в патріаршій гідності, і патріарх-сповідник повернувся до Єрусалима.
Багато зусиль доклав святий для відновлення церковного миру. Завдяки напоумленню преподобного Симеона Стовпника імператриця Євдокія покаялася перед святителем і повернулася в церковне спілкування з православними. Слідом за нею повернулася й велика частина спокушеної єретиками єрусалимської пастви. Усунувши бунтівні єресі й встановивши церковну однодумність і благоліпність, патріарх Ювеналій мирно помер серед вірної пастви, потрудившись у святительському сані тридцять вісім років.