☘Преподобна за походженням була самарянкою і жила в ІІ столітті у місті Іліополі (сучасна територія Лівану). До свого навернення в християнство вона проводила надзвичайно порочне життя. Однак Вседержитель бажав спасти її безсмертну душу від вічної загибелі.
☘Якось, один чернець повертався через місто до монастиря і зупинився на ніч у свого знайомого, який був сусідом Євдокії. Вночі грішниця почула, як монах читав Святе Писання. Слово Боже справило велике враження на дівчину, яка з трепетом сердечним розмірковувала про безліч своїх гріхів та про Страшний суд.
☘На ранок вона познайомилася із ченцем та дізналася від нього про Єдиного Істинного Бога і про загробне життя. Увірувавши в Христа Спасителя, Євдокія охрестилася, все своє майно роздала нужденним і прийняла чернечий постриг у найближчій обителі.
☘Багато років блаженна провела у невпинному покаянні, цілком присвятивши себе подвигам смирення, молитви та суворого посту. Удосконалюючись в євангельських чеснотах вона досягла духовної зрілості і була обрана настоятелькою обителі.
За праведне життя Всевишній наділив її дарами чудотворіння.
☘Перебуваючи на цій посаді, преподобна Євдокія спрямувала свої сили на допомогу ближнім: годувала і одягала мандрівників, що відвідували її обитель, зцілювала недужних своїми молитвами.
☘Впродовж 56 років праведниця трудилася в справах милосердя на благо Церкви Господньої. У 165 році, коли почалися чергові гоніння на сповідників Христових, вона здобула переможний вінець мучеництва. Безбожний правитель наказав усікти мечем благодатну старицю за поширення християнської віри.