Великомучениця Параскева народилася в місті Іконії в Малій Азії. Батьки її особливо шанували п’ятницю, коли на Хресті постраждав Господь Ісус Христос. На честь цього дня вони й доньку свою назвали П’ятницею (грецькою Параскева).
Вона рано осиротіла. Досягнувши повнолітнього віку, Параскева прийняла обітницю дівоцтва і дбала про поширення віри Христової серед язичників.
У 300 році прийшов у місто воєначальник імператора Діоклетіана, якому було доручено винищити християн. Параскева відмовилася принести жертву ідолам і за це зазнала катувань. Її повісили на дереві й дерли тіло залізними цвяхами, а потім виразкову до кісток і ледве живу кинули в темницю. Бог не залишив святу страждальницю і чудесно зцілив її. Злісний мучитель не збагнув цього дива і продовжував катувати святу Параскеву, наказавши повісити на дереві й палити смолоскипами. Нарешті їй відсікли мечем голову. Християни поховали тіло святої Параскеви. Від мощей великомучениці подавалися зцілення хворим.
У православних християн свята Параскева (П’ятниця, або Петка) здавна користувалася особливою любов’ю. Їй присвячували храми і придорожні каплиці (П’ятниці); вважали її покровителькою полів і худоби. У день її пам’яті люди приносили в храм плоди для освячення. Святу Параскеву вважають цілителькою душевних і тілесних недуг, берегинею сімейного благополуччя і щастя. Зображують її на іконах суворою подвижницею, високою, з променистим вінцем на голові.