Святі мученики 14 000 немовлят убиті царем Іродом у Віфлеємі. Коли настав час звершення найбільшої події – Втілення Сина Божого і Народження Його від Пресвятої Діви Марії, східні волхви побачили на небі нову зірку, що провіщала народження Царя Іудейського. Негайно вони попрямували в Єрусалим для поклоніння Народженому, а зірка вказувала їм шлях. Поклонившись Богонемовляті, вони не повернулися в Єрусалим до Ірода, як він наказував їм, але, отримавши одкровення згори, пішли у свою країну іншим шляхом. Тоді Ірод зрозумів, що задум його знайти Немовля не здійснився, і наказав вбити у Вифлеємі та околицях усіх дітей чоловічої статі від двох років і молодше. Він розраховував, що серед убитих дітей буде і Богонемовля, у Якому бачив суперника. Загублені немовлята стали першими мучениками за Христа. Гнів Ірода обрушився і на Симеона Богоприїмця, який всенародно свідчив у храмі про Народженого Месію. Коли святий старець помер, Ірод не допустив, щоб його гідно поховали. За велінням царя було вбито святого пророка священика Захарію: його вбили в Єрусалимському храмі між жертовником і вівтарем за те, що він не вказав, де син його, Іоанн, майбутній Хреститель Господа Ісуса Христа. Гнів Божий незабаром покарав самого Ірода: його спіткала люта хвороба, і він помер, живцем з’їдений хробаками. Перед смертю нечестивий цар довершив міру своїх злодіянь: убив первосвящеників і книжників іудейських, рідного брата, сестру та її чоловіка, свою дружину Маріамну і трьох синів, а також 70 наймудріших мужів, членів Синедріону.
11 січня — Чотирнадцяти тисяч немовлят від Ірода у Віфлеємі вбитих
