Святитель Григорій, єпископ Ніський, був молодшим братом святителя Василія Великого (пам’ять 1 січня). Народження і виховання його збіглося з самим розпалом аріанських суперечок. Здобувши прекрасну освіту, він був свого часу наставником красномовства. У 372 році був висвячений святим Василієм Великим на єпископа міста Ніси в Каппадокії.
Святий Григорій був твердим ревнителем православ’я і разом зі своїм братом Василієм Великим боровся проти аріанської єресі, зазнаючи гонінь з боку аріан, якими 376 року був хибно звинувачений в неправильному використанні церковного майна, позбавилений кафедри і засланий до Анкіри. Наступного року святий Григорій був знову заочно позбавлений кафедри собором аріанських єпископів, але продовжував зміцнювати свою паству в православ’ї, переходячи з місця на місце. Після смерті царя Валента (378) його повернули на свою кафедру, і він з радістю прийняв свою паству. У 379 році помер брат його, святий Василій Великий. Святий Григорій важко переживав втрату свого наставника. Він написав йому надгробне слово і закінчив складений святителем Василієм опис шести днів творіння, так званий “Шестоднев”. Того ж року святий Григорій брав участь в Антіохійському Соборі проти єретиків, які не шанували непорочного дівоцтва Божої Матері, та інших, які поклонялися Богоматері як Божеству. Він був обраний Собором для огляду церков в Аравії та Палестині й утвердження православного вчення про Пресвяту Богородицю. На зворотному шляху святий Григорій відвідав Єрусалим і вклонився святим місцям.
У 381 році святий Григорій був одним із головних діячів II Вселенського Собору, скликаного в Константинополі проти єресі Македонія, який неправильно вчив про сутність Святого Духа. На цьому Соборі з ініціативи святого Григорія було доповнено Нікейський Символ віри.
Разом з іншими єпископами святий Григорій затвердив у сані Константинопольського архіпастиря святого Григорія Богослова.
383 року святий Григорій Ніський був учасником Собору в Константинополі, де виголосив слово про Божество Сина і Святого Духа. У 386 році він знову був у Константинополі, і йому було доручено виголосити надгробне слово покійній цариці Плакіллі. У 394 році святий Григорій знову був присутній у Константинополі на Помісному Соборі, скликаному для вирішення церковних справ в Аравії.
Святитель Григорій Ніський був полум’яним захисником православних догматів і ревним учителем своєї пастви, а також милостивим і жалісливим батьком своїх пасомих, заступником їхнім перед суддями; вирізнявся великодушністю, терпінням і миролюбством.
Доживши до глибокої старості, святий Григорій Ніський мирно помер незабаром після Константинопольського Собору. Разом зі своїми великими сучасниками, святителями Василієм Великим і Григорієм Богословом, святитель Григорій Ніський мав значний вплив на церковне життя свого часу. Його сестра, свята Макрина, писала йому: “Ти відомий і містам, і народним зборам, і цілим областям: Церкви посилають і кличуть тебе на допомогу”. Святитель Григорій увійшов в історію як один із найвизначніших богословів і діячів християнської думки IV століття. Володіючи глибоким філософським даром, він розумів філософію тільки як засіб для глибшого проникнення в справжній сенс Божественного одкровення.
Святий Григорій залишив після себе багато творів догматичного характеру, слова і повчання.