Головна Події церковного життя 12 лютого — Собор вселенських вчителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого

12 лютого — Собор вселенських вчителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого

написано Andrey
61 переглядів

В нашому народі це свято називається, як свято Трьох Святителів. Три отці – ієрархи-святителі – це провідні вчителі віри, святості й науки Христової Церкви. Вони передали нам чисту віру Нікейського Собору, вони пояснили нам догмати про Святу Трійцю, Христове Божество та Євхаристію. За їхні заслуги наша Східна Церква називає їх у своїх богослужіннях рівноапостольними, «органами Святого Духа», «стовпами (колонами) Церкви» та «вчителями вселенної». Всі вони жили в четвертому столітті – золотому віці християнської віри. Святителі Василій і Григорій — це сини славної Каппадокії, в Малій Азії, друзі і майже однолітки. А святитель Іоанн Златоустий – з Антіохії і був молодший від них на 20 років. Але всіх їх єднала апостольська ревність за святу віру Христову і спасіння безсмертних душ.

Святий Василій Великий від дитинства був аскетом і великим богословом. Будучи архієпископом Кесарії Кападокійської, він героїчно проявив себе як оборонець святої віри, добрий організатор, знаменитий оратор-проповідник, визначний письменник, реформатор Богослужіння і Святої Літургії, ревний опікун сиріт та убогих, законодавець чернечого життя в монастирях. За його заслуги свята Церква дала йому титул Великого.

Святитель Григорій Богослов, як і святий Василій, здобув вищу освіту. По дорозі до Афін, його корабель в морі потрапив у шторм. Він тоді ще не був охрещеним, і у страху, щоб не померти нехрещеним, він склав обітницю, якщо він врятується, то присвятить всього себе на служіння Богу. В Афінах він зустрів святителя Василія і вони стали кращими друзями на усе життя. Про їхнє життя в Афінах, святитель Григорій коротко говорив: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а іншу до школи на науку».

Святитель Григорій – це великий проповідник Святої Трійці. Догмат про Святу Трійцю він поклав в основу християнської віри. За свої богословські науки дістав назву Богослова. Візантійці називали його християнським Демосфеном.

Святий Іоанн Золотоустий народився в великому місті Антіохія. Довгі роки був там, як активний і побожний священник і невтомний проповідник. Проповідь була важливою частиною його життя і душі. «Не можу провести й одного дня, – каже він своїм вірянам, – не нагодувавши вас від скарбів Святого Письма». Ще він говорить: «Проповідування робить мене здоровим. Як тільки починаю проповідувати, то зникає всяка втома». Своїми проповідями він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях від дає гарне пояснення великої частини Святого Письма Старого й Нового Завітів. На Афоні зберігається глава святого Іоанна Златоуста з нетлінним вухом. Існує благочестиве повірʼя, що Господь говорив на вухо Златоусту Божественні глаголи, які той записував, а також проповідував народу Божому.

Коли святитель Іоанн говорив проповіді, то від захоплення, надихаючись силою його слова, люди стоячи, прямо в храмі з вигуками аплодували йому. За свої палкі і надихаючі проповіді він отримав назву Златоуст. Святитель Іоанн Златоустий, як священник і як єпископ, був всеціло відданий Христовій Церкві. Він великий приятель і опікун для убогих, вдів і сиріт. Завдяки своїм світлим талантам він став архієпископом Константинополя.

Свято Трьох Святителів належить до пізніше започаткованих свят Східної Православної Церкви. Причиною започаткування цього свята стала велика дискусія у Церкві в другій половині ХХІ століття, яка полягала у тому, хто з них трьох є більш заслужений діяч Церкви. Одні вище ставили святителя Василія Великого, інші святителя Григорія Богослова, а ще інші святителя Іоанна Златоустого. Кожен із них мав свою велику частину прихильників. Цю дискусійну рутину розв’язали самі святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім й усі три разом з’явилися Іоану, єпископу міста Евхаїти, і сказали: «Ми як один у Бога й нічого нема в нас протирічливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам’яті в один день так, тому що ми – як одне в Бога, а ми будемо допомагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам’ять».

Виражаючи їх велич, заслуги та значення в Бога, Свята Церква призиває вірян до належного прославлення Трьох Святителів: «Любителі свята, – співаємо на літії – зійшовшись, славмо пісенними похвалами Христових Святителів, стовпів віри і вірних учителів і охоронителів, кажучи: Радуйся церковне світло, Василію премудрий. Радуйся розуме небесний, архієрею преславний, Григорію Богослове. Радуйся, Іоанне Златоустий. Тож, отці пребагаті, не переставайте завжди молитися до Христа за тих, що з вірою і любов’ю святкують ваше священне і божественне торжество!»

0 коментарів
0

You may also like