Історія храму і громади святителя Луки Кримського почалася в 1998 році, коли 12 червня була проведена її державна реєстрація. А перед цим, 11 червня 1998 року в території Медмістечка в районі хірургічного корпусу біля колодязя вперше був відслужений водосвятний молебень, на якому були присутні люди, які створили громаду. Формування кола людей, які в подальшому склали ядро громади почалося з Недільної школи Хрестовоздвиженського храму м. Вінниці, яку в той час організував і вів прихожанин цього храму Тютенко Володимир Миколайович. Людей об’єднувало загальне гаряче бажання глибше пізнати Господа, послужити Йому, утвердитися і зміцнитися у вірі. Парафіянки нашого храму, зокрема Ірина Долинська та Ніна Черенкова, які відвідували в той час Недільну школу кажуть, що це був особливий час, час духовного піднесення і духовної радості. У 1997 році отець Миколай Давидовський, настоятель Хрестовоздвиженського храму, бачачи щирість прагнення до Господа, освіченість, але перш за все, очевидно по волі Божій, порадив майбутньому священнику Володимиру подумати про прийняття священицького сану. З огляду на професію лікаря, отець Микола запропонував своєму прихожанину присвятити своє священиче служіння хворим в лікарняному храмі або побудувати храм поблизу лікарень. При цьому слід зазначити, що на той час в місті не існувало жодного храму зі статусом — лікарняний. Зваживши всі «за і« проти »», перевіривши себе внутрішньо, отримавши згоду рідних і близьких, майбутній отець Володимир прийняв для себе рішення, яке докорінно змінювало всю його і його родини майбутнє життя — рукоположення в сан. Благословення і напутнє слово архіпастиря майбутньому священику Рукоположення у священика о.Володимира (26.07.1998 р) 18 липня 1998 року в селі Обухів, Муровано-Куриловецького району, в храмі святої Параскеви Сербської відбулася дияконські свячення.
А вже через тиждень, 26 липня 1998 року, напередодні святкування пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира і в День пам’яті святих отців шести Вселенських соборів і Собору Архангела Гавриїла — в Преображенському кафедральному соборі м. Вінниці отець Володимир був висвячений в сан ієрея нині покійним митрополитом Вінницьким і Могилів-Подільським Макарієм.
А 28 липня 1998 року в місці майбутнього храму, батюшкою, вперше як священиком разом зі своєю невеликою паствою був відслужений молебень на честь свого небесного покровителя — святого рівноапостольного князя Володимира. Священицьку практику отець Володимир проходив протягом місяця в Хрестовоздвиженському храмі. Згодом, після прохань і погоджень, керівництвом Вінницької центральної районної лікарні було надано приміщення на третьому поверсі для облаштування тимчасового лікарняного храму.
Приміщення являло собою прохідний хол між декількома відділеннями, площею приблизно 5х5м до якого примикала кімната з вікном на вулицю. Саме в цій кімнаті був облаштований вівтар. Незважаючи на те, що вівтар не мав царських врат, а приміщення було маленьким і через нього постійно ходили хворі, лікарі, а іноді і виносили покійних, радість парафіян і батюшки була великою, тому що це був свій храм, де можна було здійснювати Богослужіння. Після невеликого ремонту через брак коштів, установки тимчасового Престолу і скромного облаштування, 30 серпня 1998 року в цьому храмі настоятелем ієреєм Володимиром вперше була відслужена недільна Божественна літургія.
1998 — 2004 роки — служіння у Вінницькій центральній районній лікарні, опіка хворих, становлення громади;
січень — березень 2001 року — отримано принципову згоду на відведення земельної ділянки в районі Лісопарку (кут Хмельницьке шосе поворот на Онкодиспансер) від Якушинецького сільської ради, Вінницької районної ради та Вінницької обласної ради;
8 квітня 2001 року, Вербна неділя — на честь будівництва храму на ділянці закладений хрест, який стоїть донині на тому ж місці ;
13 грудня 2001 року — постановою Верховної Ради України № 2898-III погоджено місце розташування православного лікарняного храму святителя Луки Кримського Української православної церкви на землях Вінницького державного лісогосподарського об’єднання «Вінницяліс» площею 0,50 га (нинішня територія храму);
2002 — 2003 роки — будівництво паркану, пошуки коштів, техніки, облаштування котловану під фундамент майбутнього храму;
28 липня 2003 роки ніч пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — при великому скупченні народу звершено чин закладки храму. В основу фундаменту закладена частинка мощей святителя Луки Кримського;
21 листопада 2004 року, свято Архистратига Божого Михаїла та всіх Небесних Сил безплотних —здійснена перша Божественна Літургія у новозбудованому храмі (правда, без купола і штукатурки). З тих пір це свято знаходиться в ряду особливо шанованих нашої громадою;
2005 — 2007 роки — інтенсивне будівництво храму: влітку, поки велися будівельні роботи, служби відбувалися в літньому храмі, а на зиму перебиралися в новий храм;
2007 рік — храм введений в експлуатацію;
2007 — 2008 рік — проведено роботи з внутрішнього оздоблення храму, придбано панікадило, встановлений Престол:
22 березня 2008 року, день пам’яті 40 мучеників Севастійських — Високопреосвященний Владика Симеоном, архієпископом (нині — митрополитом) Вінницьким і Могилів-Подільським урочисто було освячено храм і Престол.
В 2024 році, під час престольного свята, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій освятив мозаїчну ікону у вівтарі храму.