Успенський піст — це підготовка православних християн до двох двунадесятих свят: Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. Так звані двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Пресвятої Богородиці та діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері).
ДАТИ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст починається рівно через місяць після Петрового посту. Успенський піст — один з найкоротших багатоденних постів у церковному календарі. Він триває всього два тижні, причому починається і закінчується завжди однаково. Дати Успенського посту: з 14 по 27 серпня.
ЩО МОЖНА ЇСТИ В УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ
Як говорить церковний Устав, Успенський піст — такий же суворий, як і Великий. Це означає, що з 14 по 27 серпня православні християни утримуються від м’ясних, молочних продуктів і від яєць. 19 серпня, на свято Преображення Господня, дозволяється їсти рибу. 28 серпня, на свято Успіння Божої Матері, якщо він випадає на середу або п’ятницю, можна вживати рибу. У такому випадку розговіння переноситься на наступний день. А ось якщо Успіння випадає на інші дні тижня, то посту немає.
Але багато в чому питання, що можна їсти в Успенський піст, а що не можна, має вирішуватися індивідуально – залежно від стану здоров’я, віку, підготовленості конкретної людини. Окремо варто розглянути пісний раціон дітей.
Доречно нагадати настанову Іоанна Златоуста: «Помиляється той, хто вважає, що піст – лише в утриманні від їжі. Справжній піст – є відступ від злого, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання пристрастей, припинення наклепу, брехні, клятвопорушення».
Календар по днях складено за суворим монастирським статутом. Миряни зазвичай постять менш суворо (наприклад, без сухоїдіння і т.п.). Монастирський же статут дає уявлення про ступінь суворості того чи іншого посту в церковній традиції.
ІСТОРІЯ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст був встановлений у пам’ять про два двунадесяті свята. Перший — Преображення Господнє. Другий — Успіння Божої Матері. А починається цей багатоденний піст зі ще одного свята — Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Фраза «винесення чесних древ» означає буквально «хресний хід».
Церква знає Успенський піст із найперших століть християнства. Ми читаємо згадку про нього в бесіді Льва Великого, що датується 450 роком: «Церковні пости розташовані в році так, що для кожного часу написаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст — в Чотиридесятниці, для літа літній — в П’ятдесятницю, для осені осінній — в сьомому місяці, для зими — зимовий».
Остаточно Успенський піст був встановлений на Константинопольському Соборі у 1166 році.
Про сенс Успенського посту ми можемо прочитати у святого Симеона Солунського (кінець XIV століття — 1429 рік): «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, довідавшись про Свою кончину, як завжди трудилася і постила за нас, хоча, бувши святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи житіє Її й пробуджуючи Її тим до молитви за нас. Деякі, втім, кажуть, що цей піст започаткований із нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю необхідними спогади обох цих двох свят, одного — як того, що надає нам освячення, а іншого — примирення і клопотання за нас».
За суворістю Успенський піст наближається до Великого.