Преподобний Аліпій Стовпник народився 522 року в місті Адріанополі в Пафлагонії. Під час народження сина мати бачила дивовижне видіння: вся кімната була наповнена Божественним сяйвом. Це було знаменням майбутнього праведного життя Аліпія. Мати преподобного, благочестива християнка, рано овдовіла. Знаючи про Божественне покликання сина, вона доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському.
За богоугодне життя єпископ висвятив святого Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, який супроводжував свого владику до Константинополя, з’явилася в сонному видінні свята мучениця Євфимія. Вона сказала, щоб він повернувся на батьківщину і на місці занедбаного язичницького кладовища заснував церкву на честь її святого імені. Преподобний виконав Божественну вказівку і поклав початок подвижницькому життю.
Поруч з храмом, просто неба, на верху язичницького гробу святий збудував собі стовп. На ньому він подвизався п’ятдесят три роки в безперервних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто приходив до нього. Біси, які жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника. Але, переможені молитвою і стійкістю святого, вони назавжди покинули це місце. За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів і зцілення недуг.
Лише за чотирнадцять років до смерті святий не зміг більше стояти і через хворобу ніг лежав на боці. Він покірно переносив тяжкі страждання і смиренно дякував Господеві. Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий. У них преподобний запровадив суворі чернечі устави і керував ними до своєї кончини.
Спочив преподобний Аліпій 640 року, у віці ста вісімнадцяти років.